Система забезпечення принципів

академічної доброчесності та етики академічних взаємовідносин
кафедри екології та охорони навколишнього середовища 

Дніпровського державного технічного університету

Академічна доброчесність є основою якісної освіти, яка формує професіоналів, здатних діяти відповідально, чесно та компетентно в обраній сфері. Вона базується на принципах етики, прозорості, справедливості та взаємоповаги, що забезпечують довіру між усіма учасниками освітнього процесу. Дотримання цих принципів є важливим не лише для особистого успіху здобувачів освіти, а й для сталого розвитку суспільства в цілому.

 

Недотримання академічної доброчесності, як-от плагіат, маніпуляція результатами чи списування, порушує етичні стандарти та підриває репутацію закладу освіти. Тому важливо активно працювати над формуванням культури, в якій чесність та відповідальність є нормою. Досягти цього можна шляхом запровадження чітких правил, об’єктивних методів оцінювання та постійного діалогу між студентами й викладачами. Разом ми можемо створити освітнє середовище, де академічна доброчесність не лише декларується, а й щоденно реалізується.

 

Ознайомитися з поняттям "Академічна доброчесність" допоможе прослуховування вебінарів проєкту SAIUP (Проект сприяння академічній доброчесності в Україні), які надають глибоке розуміння важливості цієї теми в освітньому процесі. Ці вебінари охоплюють різні аспекти академічної доброчесності, включаючи запобігання плагіату, етичні підходи до навчання та викладання, а також правильне цитування джерел і методи роботи з інформацією. Учасники вебінарів отримають корисні поради від фахівців, а також практичні інструменти для застосування принципів доброчесності у своїй навчальній та професійній діяльності. 

При написанні рефератів, курсових проєктів та кваліфікаційний робіт використовують наступні інформаційні ресурси та бази даних:

  • Google академія -  є безкоштовним інструментом, що дозволяє знаходити наукові статті, дисертації, книги та інші наукові матеріали з різних дисциплін. Це зручний ресурс для пошуку джерел, що можна використовувати в академічних роботах.

  • Scopus -  одна з найбільших наукометричних баз даних, яка містить рецензовані публікації з усього світу. Scopus використовується для пошуку статей, що відображають сучасні дослідження, а також для відстеження індексів цитування робіт.

  • Index Copernicus -  міжнародна база даних наукових публікацій, яка надає інформацію про журнали з багатьох наукових дисциплін. Вона корисна для оцінки якості журналів і статей, а також для пошуку матеріалів для використання у дослідницьких роботах.
  • Worldcat -  це найбільший у світі бібліографічний каталог, що об'єднує записи про мільйони книг, журналів, аудіовізуальних матеріалів та інших ресурсів з бібліотек усього світу. За допомогою WorldCat можна знайти інформацію про книги та інші матеріали, які зберігаються в бібліотеках різних країн, і дізнатися, де саме вони доступні для користування. Це особливо корисно для студентів та дослідників, які шукають рідкісні або спеціалізовані джерела.
  • JSTOR -  це цифрова бібліотека, яка надає доступ до великої кількості академічних журналів, книг та першоджерел. JSTOR охоплює різні дисципліни, включаючи гуманітарні, соціальні науки, природничі науки та інші сфери. Багато матеріалів на платформі є рецензованими, що робить їх надійними джерелами для наукових досліджень і академічних робіт. JSTOR використовується для пошуку статей, які часто недоступні у відкритому доступі.

 

У Дніпровському державному технічному університеті розроблені положення, які сприяють розумінню поняття "Академічна доброчесність" та дотриманню її основних принципів здобувачами освіти:

 

- Положення про академічну доброчесність ДДТУ

- Антикорупційна програма ДДТУ

- Положення про порядок забезпечення дотримання академічної доброчесності науковими, науково-педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти

- Методичні рекомендації ДДТУ щодо підтримки принципів академічної доброчесності

 

Система забезпечення принципів академічної доброчесності кафедри екології та охорони навколишнього середовища базується на Кодексі академічної доброчесності Дніпровського державного технічного університету.

 

Підготовлені до друку матеріали досліджень проходять обов’язкову експертизу на наукових семінарах кафедри ЕОНС. За результатами обговорення наданих результатів приймається рішення щодо доцільності їх оприлюднення у фахових наукових виданнях, або виданнях, що входять у наукометричні бази даних. У разі виявлення зауважень по суті роботи, пропонуються шляхи та строки їх усунення. Аналіз публікаційних матеріалів на предмет їх відповідності критерію академічної доброчесності є обов’язковою функцією авторів, які несуть за додержання цієї вимоги повну відповідальність.

 

ПАМ'ЯТКА

для здобувачів ДДТУ щодо запобігання академічного плагіату

 

Відповідно до Положення про систему запобігання та виявлення академічного плагіату у Дніпровському державному технічному університеті від 22.09.2022 в університеті діє система заходів щодо протидії академічному плагіату та порядок перевірки наукових, навчально-методичних та кваліфікаційних робіт на академічний плагіат.

 

Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

 

Рерайт – перефразування чужої праці без згадування оригінального 3 автора.

 

Самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів.

 

В ДНІПРОВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ курсові роботи здобувачів, бакалаврські та магістерські кваліфікаційні роботи, наукові роботи підлягають обов’язковій перевірці на плагіат. До захисту допускаються роботи, які не містять плагіату. Технічна перевірка робіт здійснюється за допомогою програми StrikePlagiarism.com.

 

В антиплагіатній системі StrikePlagiarism перевірка робіт на наявність плагіату здійснюється в базі даних місцевих університетів, базі даних текстів, зібраних у програмі обміну базами даних, базі даних RefBooks, базі даних правових актів (DLA) та глобальних Інтернет ресурсів. Звіт подібності полегшує здійснення незалежної оцінки досліджуваного тексту; вказує на кількість запозичених фрагментів та їхні джерела.

 

В звіті подібності відображаються коефіцієнти подібності 1 (КП1), 2 (КП2), які визначають відсоток запозичень, та коефіцієнт цитування (КЦ), знайдених в аналізованому документі: короткому та повному звіті, а саме:

Значення коефіцієнта подібності 1 (КП1) визначає, яка частина документів містить фразу 5 слів або більше, знайдену в базі даних університету, базі даних програми обміну базами даних, бази даних RefBooks або інтернет-ресурсів (за винятком запозичень з правових актів, знайдених у Базі даних правових актів).

 

Коефіцієнт подібності 1 використовується насамперед для визначення відсотку плагіату в роботі яка перевіряється.

 

Оригінальність роботи дорівнює:

 

ОР = 100 – КП1

 

Значення коефіцієнта подібності 2 (КП2) визначає, яка частина документів містить фразу з 25 слів або більше знайдених в базах даних, згаданих вище (за винятком бази даних правових актів). Через довжину виявлених фраз, показник подібності 2 є інструментом для виявлення несанкціонованих запозичень великого обсягу.

 

Коефіцієнт цитування (КЦ) – обсяг тексту, знайдений між лапками. Система визначає тільки ті лапки, які правильно оформлені. Система не аналізує законність використання фрагментів. Коефіцієнт цитування є допоміжним механізмом при оцінці робіт.

 

Рекомендовані показники оригінальності тексту у письмових роботах здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів (курсові роботи (проекти), кваліфікаційні роботи, наукові праці):

 

понад 75 % – текст письмової роботи є оригінальним (несуттєвий об’єм запозичень);

 

від 60 % до 75 % – оригінальність тексту задовільна (незначний об’єм запозичень), проте слід переконатися у наявності і правильному оформленні 7 цитувань та посилань на використані джерела;

 

від 40 % до 60 % – письмова робота приймається до розгляду після доопрацювання автором (авторами) та наявності і правильного оформлення цитувань та посилань на використані джерела, оскільки має значний об’єм запозичень;

 

менше 40 % – письмова робота до розгляду не приймається і не може бути рекомендована до друку (захисту), оскільки має суттєвий об’єм запозичень, що трактується як плагіат.

 

Результати перевірки на академічний плагіат оформлюються звітом про перевірку на наявність академічного плагіату (звіт подібності), який формується програмним комплексом StrikePlagiarism з подальшим допуском матеріалів до друку (захисту), відправку матеріалів на доопрацювання або відхилення без права подальшого розгляду. Даний звіт додається до кваліфікаційної роботи.

 

У разі негативного висновку робота повертається на доопрацювання. Негативний експертний висновок є підставою для не допуску роботи до захисту завідувачем кафедри.

 

Детально ознайомитись з поняттям "Академічна доброчесність" та підвищити кваліфікацію педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти можна прослухавши онлайн-курс "Академічна доброчесність: онлайн-курс для викладачів" та отримати сертифікат: